Завдяки сердечній любові, дієвим методам виховання, сильне бажання перебороти поставлені проблеми – ми дружній клас, а головне, немає ворожнечі один до одного, ми ОДНА РОДИНА, яка готова прийти на допомогу будь – кому. Для закріплення цих результатів, ми збагатили просте шкільне життя, та перейшли на іншу сходинку, сходинку національно – патріотичного виховання. Діти проникли ся цією темою, тому зараз наш клас є учасником у всіх патріотичних святах школи,міста.

В 6-му  класі  я разом з учнями створювала  умови для інтенсивного ово­лодіння   організаторськими уміннями та навичками.

В  7-му класі я лише  надавала консультативну допомогу учням

Через діюче самоврядування учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів  та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям. Цьому сприяє активна участь учнів класу в загальношкільних  заходах:

• дні учнівського самоврядування;

• дні здоров’я;

• загальношкільні конкурси, свята, акції, змагання;

На мою думку, жодна анкета не дає стільки інформації про учнів, як спостереження та спілкування з ними в позашкільній сфері. Хочете пізнати своїх вихованців -  проводьте більше вільного часу з ними, сходіть із ними в похід, хай відчують труднощі туристичного життя. Нехай просто посидять - помріють біля вечірнього багаття, послухають звуки осіннього чи весняного вечора, пофантазують. Перебуваючи з дітьми за межами школи, можна відкрити безліч секретів їх поведінки. До того ж тут вони стануть справжніми природолюбами, цінителями краси, тут зміцниться їх дружба. Саме тому з класом своїм я побувала в … Все це сприяло згуртованості класного колективу, встановленню в класі доброзичливих, щирих стосунків, виробленню свідомого ставлення до навчання і виховання.

Учні класу виявляють свідоме ставлення до навчання, з більшості предметів за підсумками атестацій мають бали достатнього і високого рівня. Щоб підтримати бажання вчитися, залучаю найталановитіших дітей до роботи в Малій Академії Наук, участі в предметних олімпіадах, всі учні є активними учасниками інтерактивних конкурсів «Колосок», «Левеня», «Кенгуру», «Бобер», «Лелека», «Патріот», «Кришталева сова».   А спільна діяльність згуртовує, зближує, допомагає долати нові рубежі.

Важливою умовою успішної дії виховної системи є батьківська підтримка, яка виникає після довгої і наполегливої праці класного керівника. До батьківських зборів учні готують виступи, організовують конкурси і  змагання. У спільному колі дорослих і дітей обговорюємо ті справи, які вдалися найкраще. Частими гостями зборів є медична сестра та психолог, які ділиться порадами, що стосуються вікових особливостей розвитку учнів, їх пам'яті, уяви, інших психологічних процесів. В індивідуальних розмовах намагаюся опиратися на позитивне. Адже про кожну дитину можна сказати добре слово. Це піднесе рівень довіри батьків, а конкретними порадами намагаюсь допомогти у подоланні негативного ставлення до навчання та виховного  Наука доводить, що справжнє виховання є глибоко національним за своєю сутністю, змістом, характером. Софія Русова писала, що національне виховання забезпечує кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не будуть покалічені, а значить дадуть нові оригінальні, самобутні скарби задля вселюдського поступу: воно через пошану до свого народу виховує в дітях пошану до інших народів.

         Національне виховання – виховання дітей на культурно – історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій мудрості і духовності. Воно є конкретно – історичним виявом загальнолюдського гуманістичного і демократичного виховання. Таке виховання забезпечує етнізацію дітей як необхідний і невід’ємний складник їх соціалізації. Національне виховання духовно відтворює в дітях народ, увічнює в підростаючих поколіннях як специфічне, самобутнє, що є в кожній нації, так і загальнолюдське, спільне для всіх націй.

   У процесі реалізації національного виховання формується така система основних компонентів духовного світу особистості:

• національна психологія;

• національний характер;

• національний спосіб мислення;

• народна мораль, етика;

• народна естетика;

• народна правосвідомість;

• національна філософія;

• національний світогляд.

         У роки відродження в народній свідомості вирізьблюється ідеал людини – громадянина суверенної України, який традиційно втілює в собі м’якість і ніжність вдачі, пісенність і музичність, доброту і милосердя, стійкість і незламність духу, вірність заповітам батьків і дідів. Ці якості сучасного українця, його волелюбної душі й сонячної духовності є ніби ідеальним відображенням його буття, матеріальної основи життя, найбільших наших багатств – родючих чорноземів і розкішної природи України, її героїчної історії.

   Основними формами виховної роботи в цьому напрямку є інформаційно – масові, діяльнісно – практичні групові, інтегративні, діалогічні, індивідуальні, наочні, які сприяють формуванню національної свідомості.

         Вірність Україні є невід’ємною ознакою національного свідомого громадянина. Формування патріотичних почуттів означає вироблення і зміцнення високого ідеалу служіння своєму народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання держави, прагнення бачити її незалежною. Автор досвіду переконаний, що у зміцненні патріотичних почуттів велику роль відіграє героїко – патріотичне виховання, покликане формувати бойовий, морально – психологічний дух, спонукати до фізичного вдосконалення громадянина – патріота, виробляти глибоке розуміння громадянського обов’язку, готовності у будь-який час стати на захист України, оволодівати військовими і військово – технічними знаннями, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки українського народу, його збройних сил. В рамках цього напряму проведено ряд виховних заходів: наприклад: урок пам’яті «Нехай нерозмежованою залишиться навіки» (до Дня Соборності України), урок – реквієм «Біль Чорнобиля з роками не минає» (додаток), усний журнал «Від козацтва до сьогодення» (додаток), тематична виховна година «Крути: подвиг і трагедія» (додаток), КТС «Видатні люди мого краю».

Громадсько – державний рівень становлення національної свідомості передбачає турботливе ставлення до національно – культурних вартостей інших народів, прищеплення почуття національної, расової, конфесійної толерантності: участь у шкільному Фестивалі національних меншин, відверта розмова «Як нам порозумітися?» (до Дня національного порозуміння).

          Важливу роль у національному відродженні України відводиться вивченню української мови, бо лише завдяки їй можна глибше пізнати традиції, звичаї, психологію, національний дух українців, подолати національний нігілізм, яничарство, які культивувалися в Україні протягом століть. Мова – це основа національної гідності і ставлення до неї є виявом національної самосвідомості, а відтак і громадської позиції. Підвищення мовної культури, статусу національних мов сприятиме зміцненню міжетнічних стосунків, культури взаємостосунків людини і нації, а також виробленню доброзичливого ставлення до представників інших етносів та народів: інтелектуальна гра «Як ми знаємо рідну мову», «Наш Шевченко».

          У формуванні духовності особистості чільне місце займає світогляд як узагальнена система поглядів на світ і на своє місце в ньому, розуміння сенсу життя. Світогляд є визначальним у житті людини, спрямовує її поведінку, пізнавальну і творчу діяльність, сприяє системності одержаних знань, вражень, спостережень. Практикую проведення психологічних класних годин, які мають таку структуру: вступне слово ( в якому в доступній формі викладається теоретичний матеріал), практичні завдання для учнів (що складаються з тестів, дослідів, практичних завдань), питання для обговорення, ігри, практичні рекомендації для учнів, підбиття підсумків. До основних позитивних особливостей таких класних годин відносять :

• незвичайність і цікавість змісту;

• одержання практичного або суспільного досвіду;

• досить велика активність учнів;

• створення позитивного емоційного настрою в учнів;

я інтересу до психологічних проблем.

Під час проведення психологічних класних годин необхідно дотримуватися таких правил:

• подавати матеріал у цікавій і доступній формі;

• матеріал має привернути увагу учнів;

• пропонований матеріал має бути науково достовірним;

• досліджуваний матеріал слід, по можливості, зв’язувати зі знаннями школярів.

Так  було проведено класним керівником наступні психологічні виховні години: «Увага», «Почуття», «Пам'ять», «Мислення», «Почуття й емоції ».                                                                                 

 

Збагачення духовності особистості передбачає освоєння як національних, так і світових надбань культури. Національне і загальнолюдське розглядається як два аспекти єдиного загальнолюдського процесу. Глибинне освоєння, збагачення національного є водночас освоєння загальнолюдського, його збагачення (відверта розмова «Театр у моєму житті», презентація «Музика, яку ми слухаємо. Музика, яку ми любимо».